1. Українська входить до
трійки найкрасивіших мов у світі. На мовному конкурсі в Італії
її визнали другою за мелодійністю мовою світу (після італійської). На мовному
конкурсі, який пройшов у Парижі у 1934 році, українську мову визнано третьою
найбільш красивою мовою в світі (після французької та перської) за такими
критеріями, як фонетика, лексика, фразеологія й будова речення.
2. Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше
українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII
століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван
Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної
мови.
3. Українська мова є однією з найпоширеніших мов в світі,
і за кількістю носіїв займає 26-те місце в світі.
4. Український алфавіт являє собою один з варіантів кирилиці,
число букв в ньому дорівнює 33. Порівняно з російською мовою, в українському
немає великої кількості церковнослов’янських слів. З точки зору лексики
найближчими до української є білоруська (84%) і польська (70%) мови.
5. Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у
1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки,
складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник,
який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського
університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.
6. Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й
про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна
Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили
акровірші, де вписано їхні імена.
7. Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся
до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»
8. Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт»
Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
9. Найбільша кількість
псевдонімів була у поета Олексндра
Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей користувався 56
псевдонімами.
10. Найбільшу кількість синонімів має слово «бити». Згідно з «Коротким словником синонімів
української мови» їх нараховується 45.
11. Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру
починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою
українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї
літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.
12. Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів
«дихлордифенілтрихлорметилметан». В ній міститься тридцять літер.
13. Найдовша абревіатура в українській мові – ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як
Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних
досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев’яти
літер.
14. Кілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи
фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому
звучання й значення не змінюються). В українській мові єлише два семибуквених паліндроми:
«ротатор» і «тартрат». А до найдовших фраз паліндромів належать «Я несу гусеня»
та «Аргентина манить негра». В останньому випадку не враховується буква «ь».
Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій —
справа непроста.
15. Дослідники доводять, що чимало вживаних сьогодні
українських слів та мовних коренів були поширені ще
у часи трипільської культури, про
що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклоннецьких часів та
значний слід у древньо-індійській мові — ведичному санскриті, джерела якого
дійшли до нас з давнини у 5 тисяч років.
Ріпка
(за мотивами народної
казки)
Ведучий. Не часто в нашій Україні
Бува, що ріпу
хтось садив…
Але було…В одній
хатині
Дідусь Панас з сім’єю жив.
Раз
навесні, коли берізки
Пухкі
сережки одягли,
Коли
дрібні зелені бризки
Так
рясно на гілля лягли.
Дід порався в
своїм садочку,
Доріжки чистив,
тин ладнав,
Скопав землицю
на горбочку,
Що посадити
тут—не знав.
І
раптом вибігла Ганнуся,
Набрати
думала води…
Прибігла , лащиться: ,,Дідусю,
Ти мені
ріпку посади!”
І посадив…
Ходив щоранку
поливати,
Глядів, щоб
півник не стоптав.
Бур’ян зривав, щоб їй зростати,
Ретельно ріпку доглядав.
А
українські землі—диво!
За
труд відплачують як слід.
І ріпка виросла красива,
,,Хороша
ріпка!”—каже дід.
Блищить на
сонці чепурненька,
Як мед, не
скласти їй ціни,
Тугенька,
жовта, величенька.
А висоти!
А
ширини!
Дід довго нею
милувався,
І знав, що
він досяг мети.
Хоч шкодував,
і хоч вагався,
Та все ж
сказав: ,,Пора тягти!”
На
другий день зібрався зранку,
Неначе десь на свято йшов,
Надів сорочку—вишиванку,
До
ріпки стиха підійшов.
До неї чемно
привітався,
Примірявся і
так, і сяк.
Але ж …як
тільки не старався,
А витягти
не міг ніяк.
Дід. —Гей, жінко, нумо вийди з хати,
Покинь всі справи
хоч на мить.
Біжи мені
допомагати,
Бо ріпка глибоко
сидить.
Баба. —Ти кликав, діду?
Я хутенько,
Усе покинула й
біжу.
Ця ріпка й
справді величенька,
Давай тобі
допоможу.
Ведучий. Бабця—за діда, дід—за ріпку,
Разом щосили потягли…
Вона ж сидить в землиці кріпко—
Так витягти і не змогли.
Баба. Онучко, чуєш? Йди швиденько!
Де ти там граєшся?
Давай!
Засіла ріпка
глибоченько,
Її тягти
допомагай!
Ведучий. Дівча—за бабцю,
Та—за діда,
А дід—за ріпку,
Й потягли…
Не подає красуня й виду.
Так витягти і не змогли.
Онучка. Сірко!
Біжи сюди,
собачко!
Чіпляйсь за
мене,
В ряд
ставай!
Разом і
витягнем, побачиш.
Ти тільки
нам допомагай.
Ведучий. Сірко—за внучку,
Та—за бабу,
Бабуня діда обійма,
Той тягне…
Та виходить слабо,
І
успіху ніяк нема.
Сірко. Гей,
кицько. Глянь, усі при ділі.
Не гай
часу, сюди біжи!
Що
розляглася в тому зіллі?
Ти краще
нам допоможи.
Ведучий. Киця—за собачку,
Той за онучку зачепивсь,
Вона— за бабу, та—за діда,
А дід за ріпку ухопивсь.
Дід тягне обома руками,
Командує: ,,Тягніть! Тягніть!”
Сам сперся обома ногами…
А ріпка
смирненько сидить!
Лоби в усіх уже намокли,
Сміється сонечко згори,
А мишеня блиснуло
оком
І хвацько вилізло з нори.
Миша.
Без мене тут не буде діла,
Це знає навіть дід Панас.
Буває, що великій силі
Бракує трішечки підчас.
Кіт. Ти краще, Мишко, не хвалися.
Підходь хутчіш, за
хвіст бери,
Гарненько ніжками зіприся,
Повітря в груди набери…
Ведучий. І тягнуть всі:
Мишка—за кицю,
Кицюня—хвостик у Сірка,
Сірко—онуччину спідницю,
А та—бабуні фартуха.
Бабуня держить чоловіка,
Піт виступає на чолі,
Дід тягне ріпку, цупить, смика…
І…ріпку витягли з землі!
Коріннячко у жовтій глині,
Така блискуча і гладка…
Всі
впали і лежать на спині.
Проте ніхто не наріка.
Сусіди вибігли із хати,
Ото вже галасу було!..
Дідусь усіх став пригощати,
Наїлося усе село.
Мовні цікавинки з усього світу
Представники різних народів використовують жестикуляцію
неоднаковою мірою. До прикладу, мексиканець протягом однієї години розмови
використовує жести 180 разів, француз — 120, італієць — 80, а фін — усього
лишень один раз.
У найближчі півстоліття англійська мова опуститься в рейтингу
найпоширеніших мов світу з другого місця на четверте, стверджує лінгвіст Девід
Гредол. До 2050 року, згідно з обрахунками вченого, китайська мова залишиться
найпоширенішою мовою світу. Друге місце займуть і гінді й урду — вони будуть
головними для 73,7 мільйонів осіб. Услід ітимуть арабська (72,2 мільйона) і
тільки потім англійська з 65 мільйонами англомовних людей. Нині англійською
мовою розмовляє понад 500 мільйонів осіб, китайською — 1 мільярд 200 мільйонів.
На тлі мегамов світу майже непомітними видаються мови-карлики, і
якими спілкуються не більше тисячі осіб, як, наприклад, лівська мова, 200
носіїв якої живуть у Латвії.
У Європі майже півмільярда жителів, які спілкуються 120 мовами.
У деяких мовах середній рід називається інакше, ніж у мові
українській: нейтральний (латинська, французька), ніякий (польська), ні той ні
сей (грецька) тощо. А в багатьох мовах він відсутній узагалі (литовська,
французька й інші).
За уточненими даними, нині на нашій планеті існує 6703 живі
мови, серед яких в Азії — 2165 мов (32 %), в Африці — 2011 (30 %), в Океанії —
1302 (19%), в Америці - 1000 (15 %), у Європі - 225 (3 %). Хоча багато хто з
мовознавців світу ставить під сумнів таку кількість мов на планеті. Наприклад,
професор Київського університету Костянтин Тищенко називає цифру в 2500 мов,
уважаючи, що автори попередніх висновків у деяких випадках беруть до уваги не
мови, а діалекти. Головним доказом своєї слушності український мовознавець
уважає кількість мов світу, якими перекладено Біблію. За даними вченого, Святе
Письмо перекладено на сьогодні 1017 мовами.
У Японії ввічливість — понад
усе. Наприклад, слово «арігато» іноземці сприймають як «дякую», у дійсності ж
воно означає інше: «Ви ставите мене у складне становище», слово «сумімасен» —
«Тепер мені ввік із вами не розрахуватися». За підрахунками мовознавців, ці
слова в японській мові використовуються найчастіше. У розмовах люди намагаються
уникати всіляко слів «ні», «не можу», «не знаю», ніби це страшна лайка; відмову
японці звикли висловлювати не прямо, а за допомогою алюзій; наприклад, коли
японець хоче відмовитися від чаю, він каже: «Мені вже й так прекрасно».
Найфундаментальнішу мовну підготовку одержують шведські школярі:
навчаючись у школі 12 років, вони, окрім шведської, 8 років освоюють
англійську, 6 років — німецьку, 5 років — французьку, а також одержують
загальне уявлення про данську й норвезьку мови.
З якого віку краще вивчати
нову мову?
Фахівці доходять висновку, що з будь-якого. Але виробити правильну
вимову краще можна буде тоді, коли починати вивчення мови якнайраніше.
Першим визначним поліглотом, про якого збереглися переконливі
відомості, був понтійський цар Мітридат VI Євпатор (132-63 рр. до Р. X). Він
знав 22 мови всіх тих народів, що стало мешкали на землях, які входили до його
держави, розташованої в Малій Азії.
Безперечним рекордсменом з-посеред усіх відомих поліглотів світу
від давнини до сучасності слід визнати німця Людвіга Густава Шютца, який помер
перед Другою світовою війною. Загалом він знав 270 мов світу.
Визначним знавцем іноземних мов був відомий український фізик і
механік Іван Пулюй. Свої наукові праці (понад 50) він писав українською,
англійською та німецькою мовами, а знання давніх мов допомогло йому взяти
участь у проекті перекладу українською мовою Біблії (спільно з П. Кулішем) та
перекласти українською мовою молитовник. Загалом цей видатний учений знав 13
мов, якими вельми вправно послуговувавсь у своїй діяльності.
Кожен народ ті звуки, що їх видають тварини, чує по-різному.
Наприклад, крик качки українці чують як «кря-кря», англійці — як «квак-квак»,
французи — як «кан-кан», данійці — як «рап-рап». А собаче дзявкотіння англійці
сприймають як «бау-вау», французи — як «ау-ау», німці — як «вау-вау», шведи —
«вув-вув», японці — «ван-ван», а українці — як «гав-гав».
Кішки мають в своєму "лексиконі" майже 100
різноманітних звуків.
Король українських полів — жайвір — має у своєму репертуарі
близько двох тисяч наспівів і впродовж секунди видає 130 звуків.
Крокодили — єдині хижаки на землі, які не мають язика.
Немає коментарів:
Дописати коментар