Моя доля визоріла ще у шкільні роки. Уроки літератури в рідній Лазещинській школі повели мене у світ Храму Муз. Я відчула непереборний потяг до прекрасного — співучої
материнської мови, чарівної природи Карпатської землі, роботящих її людей. Після закінчення
філологічного факультету Ужгородського національного університету в 2001 році
повернулася в рідне село — край синіх гір і стрімких потоків. Тут почалися непрості будні вчителя-словесника... Захоплююся
фольклором, народною вишивкою, збираю перлини усної народної творчості,
пропагандую культуру рідного краю. Формую в учнів
ідеали прекрасного, возвеличую найсвітліші людські почуття, наповнюю спраглі
душі молодих людей любов’ю, добротою, мудрістю. Моє життєве кредо: ,,Вміти перемагати труднощі! Вчитися бачити ,,красу і в бур'янах"... ,,зорі у калюжах". Я знаю, що мій вибір професії — правильний!
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Ліна Костенко
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претензій нема
до Долі – моєї обраниці.
Ліна Костенко
Немає коментарів:
Дописати коментар